Кость Шишко: волинська легенда світового рівня

Кость Шишко став одним із символів Луцька. У цьому місті він формувався як історик, поет, художник і найголовніше — як патріот.

Завдяки Костеві Шишку ми маємо жанр, якого ще немає в жодній світовій літературі, – вірші-писанки.

Шишко описав процес створення «вірша-писанки»: окреслював олівцем контур і компонував вірші, вписуючи слова в овал, при цьому експериментував зі шрифтами, виділяючи слово чи його частину, а за допомогою фломастерів наносив орнаменти, малюнки.

Віршування у формі писанки в 70-ті роки минулого століття було досить сміливою ідеєю. Популяризація писанкарства, як і всього традиційно українського, була у ті часи під забороною. Не дивно, що вся творчість Шишка була також забороненою.

Поет-шістдесятник на повен голос заявив, що ми, українці, – «…не підпільна організація, ми – Нація!». За таку публічну відвертість поглядів Кость Шишко заплатив надто дорого.

У 1965 році під час Луцького процесу над політв’язнями, викладачами Луцького державного педінституту Валентином Морозом та Дмитром Іващенком, він потрапив у число неблагонадійних. Костя арештували на весіллі друзів. Його виключили з партії, звільнили з роботи і не давали публікуватись.

Письменнику довелося працювати різноробочим. Згодом на прожиття заробляв, малюючи плакати та вивіски, які на той час були у великій потребі. У цей нелегкий період випробувань Костя покидає дружина.

Поруйнована кар’єра, знищене особисте життя, відсутність будь-яких перспектив кар’єрного росту. Однак у нього залишились література й образотворче мистецтво, а це, як він любив повторювати, «зовсім не мало».

Шишко лишив велику поетичну спадщину. У його творчому доробку вінки сонетів, поеми, гумористичні твори.

Безцінний скарб – звичайне слово.
Його в душі я зберігаю.
Щоб не зронити випадково,
мовчання мудрість осягаю.
Якщо мені таки судилось в житті
промовить справжнє Слово,
то – від народу в ньому сила,
це – щирий пагін його Мови.

Більше цікавих подробиць — у статті misto.media.